Віктор Гвоздь. R.I.P.

Важка втрата. Сьогодні пішов з життя видатний Громадянин України, воєнний розвідник Віктор Гвоздь.

24 травня йому виповнилося 62 роки, а сьогодні він трагічно загинув під час відпочинку у Єгипті коли пірнав на глибину…

Віктор Гвоздь все життя віддав розвідці, починав службу в СРСР, з розвідника-перекладача китайської мови на Далекому сході та командира розвідроти.

Він був нашим військовим атташе у колишній Югославії, і він детально вивчав та був просто енциклопедією даних щодо усіх подій у наягрячіші часи, він часто анализував цей досвід з точки зору ситуації на Донбасі та в Криму.

В 2008-10 роках Гвоздь був начальником Головного управління розвідки Міноборони, був відомий своєю відданою проукраїнською позицією. Він розповідав, як запровадив навчання українських розвідників в Ізраілі — після нього ця навчальна програма, нажаль, була звгорнута. Гвоздь посилював контакти з кращими розвідками світу, насампред, з США, у яких варто вчитись та переймати досвід, бо розумів, що протистояння з Росією неминуче.

27 лютого 2014-го одразу після перемоги Революції був призначений начальником Служби зовнішньої розвідки, два роки очолював СЗР під час активної фази бойових дій. Під час війни наша розвідка давала достатньо повну та точну картину дій російських військ, яка дозволяла робити висновки по обстановці. Наприклад — прогноз щодо вторгнення регулярної армії РФ у серпні 2014-го та склад угруповання.

Гвоздь був інтелектуалом, здатним до масштабного аналізу та сінтезу, до побудови комунікацій, він ставився до служби професійно.

Віктор Іванович дуже переживав за все, що відбувається у сфері оборони. Їм рухали не амбіції, для нього це був життєвий шлях, він хотів бачити результати — сильну, незалежну Україну, хотів бачити нашу перемогу у війні.

Він багато думав останній час про своє життя… Почав записувати відеоролики, працював над книгами, систематизував свої знання просто для того, щоб залишити структурну пам’ять. Ми домовлялись про інтервью після його повернення, він як розвідник не хотів публічності в усіх критичних питаннях, тож не поспішав, розмірковував, що саме він може сказати.

Смерть завжди передчасна, це велика втрата не тільки для родини, а й для всіх нас, і світла пам’ять завжди залишиться з тими, хто мав честь з Вами спілкуватись…

Юрий Бутусов

Пам‘яті Віктора Івановича Гвоздя

Трагічно обірвалося життя справжнього патріота України, людини, яка присвятила  життя захисту своєї країни, — генерала Віктора Івановича Гвоздя, який очолив Службу зовнішньої розвідки України в лютому 2014.

Зараз багато людей розповідає про свій героїзм, зокрема, в часи Революції Гідності, але в ті дні, коли здавалося, що шансів протистояти потужній агресивній та жорстокій владі немає ніяких, на Майдані було мало офіцерів, а тим більше генералів, які не боялися кинути виклик кривавому режиму. Одним з таких генералів був професійний розвідник Віктор Гвоздь, який працював в нашому Штабі Спротиву з першого до останнього дня революції. Тому в мене не було питань, кого призначити після перемоги Революції Гідності на Службу зовнішньої розвідки України, керівництво якої втекло разом з Януковичем в Росію, здавши всю закриту інформацію про діяльність української розвідки ворогу.

Службу потрібно було підіймати з нуля в умовах війни, яку розв‘язала Росія проти нашої держави. Саме Віктор Іванович зайнявся відновленням розвідки, зруйнованої режимом Януковича, забезпечуючи нас інформацією в найбільш драматичні часи новітньої історії України.

Мужній, чесний, надійний професіонал і патріот. Саме таким запам‘ятається Віктор Іванович тим, хто служив разом з ним, хто разом з ним захищав свою країну. Вічна пам‘ять і Царство небесне.

Олександр Турчинов