Поки країна воює, одні збирають донати на «пташок», а інші перефарбовують вивіски, перетасовують бенефіціарів і женуть обороти через свіжі домени. На виході маємо знайому картинку: учорашній «Космолот» тонe в податкових претензіях і кримінальних провадженнях, сьогодні на сцені – «Cosmobet», ліцензія нова, суть стара. У центрі кадру — Михайло Зборовський, який років водив «Неоплей» і «Нейролінк», поруч — російський гравець старої школи Сергій Токарєв, чий шлейф тягнеться від Lucky Labs до сірих казино-брендів.
Далі — розкладаю по фактах і документах, без прикрас і без «мижене такі».
Спершу — бекграунд по старому тілу. У лютому 2024-го Бюро економічної безпеки офіційно відзвітувало: блоки на рахунках «популярного грального бренду», купа обшуків і претензія до «Спейсікс» (юрособа «Космолота») на 1,2 мільярда гривень несплачених податків. Це не слухи з кухні — це два релізи самого БЕБ: про блокування понад 700 млн грн і про податкову схему з мінімізацією зобов’язань через «технічні» конструкції. Прямою мовою державного органу: «ухилялися від сплати», «виводили». І от поки силовики виносили в офісах системники, на ринку тихо з’являється нова вивіска. Так, збіг обставин у нас традиційно люблять, але календар — уперта штука.
Тепер дивимось на «Cosmobet». Регулятор теж не мовчав. Державний регулятор азарту в березні 2024-го видає «Нейролінку» ліцензію організатора азартних ігор онлайн, а в травні вносить до реєстру вебдодаток cosmobet. Власне, в офіційному журналі рішень чорним по білому: рішення №168 від 21.03.2024, а потім окремо — запис про додаток «cosmobet». Тобто під час «лохматіння бабла» навколо «Космолота» у нас уже розкачують новий домен і легалізують його в реєстрі. Регулятор ще й публікує довідку про зміну юрадреси «Нейролінка» — тобто компанія активно рухається і на папері. Чистий арбітраж: старий бренд відгрібає, новий отримує зелене світло.
Хто такий «Нейролінк» і звідки ноги ростуть — відкриваємо реєстри. За даними Opendatabot засновником ТОВ «Нейролінк» є ТОВ «Неоплей». Там же видно свіже «перекроювання» бенефіціарів: у 2025 році в «Нейролінку» видалено попереднього бенефіціара Михайла Зборовського й додано нового — Андрія Добровольського з Кіпру. Це рівно те, що ми звикли бачити в гральному сегменті: спершу локальний «фунт», який на плечах носить бізнес до отримання ліцензії та критичної маси виручки, потім — «вікно в офшор» під виглядом капіталізації або «структуризації». На обличчя класичний ребрендинг із одночасною заміною номіналів.
Тепер про російський шлейф. Сергій Токарєв — не вигадка і не фантом з Телеги. Це той самий росіянин, який разом із Рустамом Гільфановим заснував Lucky Labs і роками світився поруч із сірою зоною онлайн-казино. РБК писало про це ще тоді, коли частина ринку «Вулкана» та JoyCasino трималася на партнерках і «аффіліатках», а проти фігурантів у 2015-му в Україні вводилися санкції, які згодом продовжували. Історія там довга, із брудними реферальними сітками і «дитячими хворобами» російського гемблінгу, але важливо інше: це не хлопці з гаража і не випадкові інвестори. Це системні люди зі старих російських схем, які чудово знають, як ховати бенефіціарів і як підв’язувати маркетинг так, щоб публічно ні до чого не причепишся.
Тепер до сірого цеху, через який затягують гайки на медіа. Механіка проста й брудна: береться інфраструктурний посередник на кшталт Cloudflare, куди закидається «скарга» — то про фішинг, то про «торговельну марку», то про «імперсонейшн». Далі сподіваються на автоматику: аби провайдер, не вдаючись у суть, перекинув «питання на хостинг» і створив авторові матеріалу додаткові проблеми. Це не вигадки — Cloudflare сам описує, що передає скарги власнику сайту чи хостеру і далі справа техніки. Для чесного захисту бренду це нормальний інструмент, але коли ним махають, аби знести розслідування — це тупо зловживання процедурою. За нашою інформацією, саме такої форми «претензії» прилітали авторам критичних матеріалів про Cosmobet, з елементами фальшивих чи перекручених підстав. В сухому залишку — спроба тиску без суду, через псевдоюридичне листування та «страшилки» про «порушення». Як це кваліфікувати — хай скаже слідство, але по суті це перешкоджання журналістській роботі під соусом «захисту інтелектуалки».
Окрема серія — листи від ТОВ «Нейролінк». Редакції, що писали про новий бренд та його зв’язки, отримували вимоги «прибрати» матеріали, підписані корпоративними «юристами» з КЕПом. Це типовий «софт-тейкдаун» у три ходи: моральний шантаж, розмиті погрози й натяк на «мирне врегулювання», якщо «видалите прямо зараз». З юридичної точки зору це димова завіса: замість чіткої позиції по фактах — апеляції до репутації бренду, замість спростувань — скріни «порушення» з натяжками. У правовій державі такі спори вирішуються в суді, а не через напіванонімні abuse-заяви на інфраструктурні сервіси. І так, коли надсилаєш у Cloudflare «фішинг» на публіцистичний текст — це навіть не сірий, це чорний прийом.
Ще один фронт — Lumen Database. Це, на хвилинку, проєкт прозорості від кола навколо Гарвардського Berkman Klein, куди зливаються копії вимог про видалення контенту. Пошук по Lumen регулярно підсвічує кейси, де «правовласники» з РФ, зокрема медіасервіси на кшталт ivi.ru, кидають скарги не лише на піратку, а й на журналістські матеріали в Україні — формально прикручуючи до них претензії з авторських прав «на сторонній контент». Українські видання вже ловили такі «постріли» й описували, як це працює: береться стара рецензія або згадка якогось російського серіалу — і далі через Lumen намагаються зняти весь матеріал. Звучить абсурдно, але це рівно той інструментарій, яким заливають пошту редакціям, що пишуть про Cosmolot/Cosmobet та їхніх бенефіціарів. Повторю: сама по собі Lumen — про прозорість, але коли туди летять сумнівні вимоги з РФ щодо українських текстів — це дзвінок.
Тепер — до «фунта». Михайло Зборовський виглядає саме тим локальним стовпчиком, на якому тримається конструкція на момент оформлення документів і запуску продукту. Реєстри показують, що саме його «Неоплей» — засновник «Нейролінка», який отримав ліцензію і зайшов у реєстр під брендом Cosmobet, а вже потім у «Нейролінку» з’являється кіпрський бенефіціар Добровольський, а сам Зборовський зникає з фінальної вітрини. Це не доказ «керування ззовні», але це типовий патерн: український «локомотив» на старті й офшорний «пасажир» після розгону. На ньому ж, як правило, залишають усі ризики — від претензій податкової до листів у регулятора.
Далі — про «зв’язки по вертикалі». Ще вчора «Космолот» і його «Спейсікс» потрапляли під приціл БЕБ за мільярдні податкові історії. Сьогодні «Cosmobet» як нова вивіска офіційно зареєстрований і працює через «Нейролінк». На верхньому рівні — люди зі старої російської гемблінг-школи на кшталт Токарєва, про яких давно написані томи, і щодо яких в Україні застосовувалися санкції; на нижньому — локальні номінали та оперативка, що веде домени, сапорти, платіжні шлюзи, дзеркала, партнерки й арбітраж трафіку. Десь між рівнями — ті самі «royalty» або «service fee» мережним підрядникам і аффіліатам, через які з українського обороту «випаровуються» десятки мільйонів. Журналісти не раз писали, що механіка «роялті» чудово працює для викачки грошей у «власника софту» чи «маркетингового підрядника» десь за кордоном. І не треба казати, що «це просто ринок»: коли силовики застають схеми з мінімізацією ПДВ/податку на прибуток — це вже не про маркетинг.
Що тут із кримінально-правовою оптикою? Якщо зловживати процедурами скарг, щоб валити журналістські тексти, — це виглядає як перешкоджання законній діяльності ЗМІ. Якщо виводити оборот під «роялті» й «сервісні» до офшорів у той час, як в Україні висять мільярдні претензії до споріднених брендів, — це виглядає як ухилення від сплати податків із перспективою ще й фінмоніторингу щодо легалізації доходів. Якщо у верхній цеглі кладки просвічують фігури з російської гемблінг-тусовки, по яких уже були санкції, — це виглядає як стратегічний ризик для держави під час війни. А коли в цю картину додаються історії з «аб’юзом» іноземних платформ і «юрдепеші» з РФ через Lumen — це вже не бізнес-конфлікт, а свідома гра на приглушення будь-якої публічної уваги.
Щоб було зрозуміло, це не «полювання на відьом» і не пошук сенсації заради трафіку. Це суха хронологія. Держава блокує сотні мільйонів у «старого» оператора й веде справу про 1,2 млрд податків. Одразу після — «новий» оператор отримує ліцензію, заводить додаток у реєстр, а засновницька зв’язка «Неоплей–Нейролінк» проходить ротацію бенефіціара на Кіпр. На дальньому фоні маячить Токарєв зі своїми давніми гемблінг-зв’язками та українськими санкціями минулих років. Паралельно на медіа летять «технічні» скарги через Cloudflare і сумнівні вимоги, а в Lumen накопичуються кейси з РФ, які б’ють по українському інформаційному полю. Мені цього достатньо, щоб назвати це не «випадковим збігом», а виробничою схемою: поки один бренд гасить пожежу, другий уже качає оборот під іншим дахом.
Точка в цій історії — не у мене. Її повинні поставити слідчі та суди. Від БЕБ — логічно чекати доведення схем і посадок, якщо там справді 1,2 мільярда «економії». Від регулятора — реакції на будь-які маніпуляції з бенефіціарами й схеми з «роялті», якщо вони працюють як труба для виведення оборотів. Від медіаспільноти — нульова толерантність до «аб’юзу» процедур, які придумали не для того, щоб зносити розслідування. А від усіх, хто стоїть за цим карнавалом, — принаймні чесності в одному: не треба маскуватися під «новий прозорий бренд», коли в руках — ті самі старі карти.
І на десерт, щоб не було ілюзій: санкції проти гральних груп у нас уже бували — від Parimatch до цілих «сіток». Держава вміє різко зупиняти те, що вважає загрозою. Питання лише, скільки ще «нових вивісок» ми повинні побачити, перш ніж цю матрьошку нарешті розберуть до гвинтика.
Примітка щодо фактчеку та джерел. Ключові факти про обшуки, блокування коштів і суму підозрюваних податкових втрат — із офіційних релізів БЕБ. Реєстрацію ліцензії та додатка «cosmobet», а також повідомлення про зміни в «Нейролінку» — з офіційних публікацій регулятора. Засновницькі зв’язки «Неоплей–Нейролінк» і ротацію бенефіціарів — із картки компанії на Opendatabot. Історичний бекграунд щодо Сергія Токарєва, Lucky Labs і асоціацій із сірою зоною гемблінгу — з розслідувань РБК. Ризики та механіка «аб’юзу» через Cloudflare — із документованої процедури скарг у самого провайдера. А кейси з Lumen — із публікацій українських ЗМІ, які фіксували надходження вимог із РФ щодо українських матеріалів. Усе це разом складає пазл, який надто добре лягає в знайомий український сценарій «старий бренд горить — новий уже заробляє».
